Ну що ж, любі хлопчики, дівчатка, вчора, гойдаючись в останньому вагоні забацаного поїзда "Харків - Івано-Франківськ" мені раптово, як сполох падаючої зірки, нав'язалась ідея ведення щоденника. Під час нічного усамітнення серед п'яних, не маючих штопора волоцюг, я знову, після чотирьох річної перерви здецидував писати, вішати та постити різний ширпотреб зі своєї голови. Таким чинном даний кіч можливо стане для мене тимчасовим притулком і місцем викладення емоцій, спостережень та нових і нових ідей , та просто маячні.